Не можу сказати, що у мене хороші стосунки з невісткою Катериною. Однак, бажала кращої жінки для сина. Ну, він чоловік дорослий, це йому жити з Катею під одним дахом та родину будувати. Весілля не робили, тільки скромно розписалися та посиділи у ресторані. На щастя, син сказав, що вони не будуть жити зі мною у одній квартирі
– Ми хочемо назбирати на власну квартиру, а поки житимемо у гуртожитку, фінанси дозволяють відкладати, – сказав мені після розпису.
Однак, минуло вже достатньо часу. І здається, що вони забули про свою мету – то витралити заплату на новий ноутбук, то полетіла з друзями в Єгипет на відпочинок або ж взагалі Катя захотіла купити айфон останньої марки. Просто з такими забаганками та розгульним життям вони ще років 10 мінімум збиратимуть гроші.
Все змінило народження онучки Юлії. А хто сказав, що з дитиною буде легко? Я намагалася допомогти, приходила у гості, гуляла з малюком, але щодо фінансів не мала жодного відношення. І ось одного вечора до мене зателефонував син. Сказав, що тема серйозна. А не дурна, одразу здогадалася.
– Мамо, тут така справа. У нас ледь вистачає на комунальні та оренду, ти сама знаєш. І думаю, що краще до тебе переїхати. Це тільки на декілька місяців, ми на довго не затримаємося.
Я не посміла вигнати сина геть. Тому вже наступного дня він з Катею переносив речі. Я сама живу у великі трикімнатній квартирі, так що місця всім вистачило. Ох, який я собі вирок підписала…
Знала, що у Каті норовливий характер. Але сподівалася, що вона отямиться, адже живе у мене. Ну має бути якась елементарна повага та вдячність. Але невістка думала навпаки – що я її рабиня та виконувати всі обов’язки. Крім прибирання та готування, я ще мала сидіти з онучкою
– Я втомилася, хочу відпочити.
– Ну, але ти нічого не робила.
– Я взагалі сиділа з Юлею!
І на все у неї була одна відмовка – няньчилася з онучкою. Ну, тобто, просто ввімкнула їй мультики, а сама сиділа у телефоні. Ні вечерю не приготує, ні іграшки не поприбирає. А нещодавно мож терпіння дало велику тріщину – все через один телефонний дзвінок.
Того ранку мене розбудила Катя. Вона про щось емоційно говорила на кухні. Я зайшла у кімнату, щоб зробити каву.
– У тебе взагалі не можна? Ну тоді будемо на нашій квартирі. Тут є диван, можна залишитися на ночівлю. Добре, домовилися, я тобі ще потім зателефоную!
Мене насторожила така “пропозиція” невістки.
– І про що це ти так приємно щебетала?
– Обговорювала плани на Новий Рік з подругою. До речі, ми будемо тут святкувати. Вона не місцева, приїде з хлопцем та залишиться у нас на ночівлю.
Ось це так сюрприз, що я кавою подавилася. Тобто вона навіть не порадилася з мною та запросила у квартиру незнайомих людей.
– А ти хоча б мене запитала дозволу?
– Навіщо? Ви побудите у себе в кімнаті з Юлею, а ми потім підемо гуляти. Я хочу відпочити з друзями.
Чесно кажучи, я з останніх сил стримувалася, щоб не вирвати їй волосся. Але спокійно вдихнула та видихнула, розвернулася та пішла до своєї кімнати. Треба це питання обговорити з сином, бо з невісткою нема сенсу говорити.
– Мамо, ну що ти знову все перебільшуєш? Я сам запропонував Каті, щоб друзі у нас зупинилися. Це ж Новий Рік, свято!
Після такого “виправдання” я остаточно переконалася – ні у сина, ні у невістки нема совісті. Думають, що раз я дозволила їй тут пожити. т отепер можна свої правила встановлювати?
-Знаєш, сину, ти вже дорослий чоловік та повинен все розуміти. Я знала. що у вас проблеми з фінансами, тому пустила на квартиру. Але це не означає. що ти можеш запрошувати незнайомих, не порадившись зі мною. Я ту не прислуга та не елемент декору. Словом, чаша терпіння вже переповнена давно і цей вчинок був останньою краплею. Будь ласка, збирай всі речі і щось до кінця дня ні тебе, ні Каті не було.
Від люті він аж почервонів. Швидко зібрав речі, викликав таксі та вони поїхали геть. Знаю від знайомих, що вони живуть у батьків невістки – друг приходив забрати дитяче ліжечко та посуд. Бо син тепер мене навіть бачити не хоче. Ще й заборонив до онучки підходити.
Однак. у чому я винна? Що нарешті скинула такий тягар зі своєї спини? І що не стала більше терпіти таку нахабну поведінку? Не треба прикриватися дитиною та грішми, це їх проблеми.
А ви підтримуєте який вчинок жінки? Як б ви налагодили стосунки у родині?