Раніше навіть заміряли довжину спідниць
У СРСР було зовсім інше ставлення до моралі і суворіші норми пристойності. Але чи через це короткі спідниці були під забороною?
Почати варто з того, що в моду короткі спідниці увійшли на Заході. А через існування “залізної завіси” дізнаватися про тренди з інших країн було дуже важко.
Зрозуміло, самі по собі міну-спідниці в країні були. Але вони використовувалися не в побуті, а на спортивних змаганнях, наприклад, з тенісу або танців. Тобто короткий одяг закликали сприймати як частину спортивного образу життя, а не як елемент моди або тим більше, щось із сексуальним підтекстом.
У 1957 році все змінилося за пару тижнів, все через фестиваль для молоді та студентів, на який у соціалістичну країну приїхали з різних точок світу. Тоді до Москви приїхало близько 35000 осіб, які, зрозуміло, не боялися висловлювати свою індивідуальність через одяг.
Після фестивалю в союзі почався справжній бум коротких спідниць. Навіть старшокласники і випускники хотіли бути схожими на закордонних гостей, тому вони переробляли свої шкільні форми і вкорочували поділ.
Дійшло до того, що адміністрація шкіл стала заміряти довжину спідниць. Якщо відстань між краєм і коленом перевищувала 10 сантиметрів, школяреві чекала сувора догана. Тоді винахідливі дівчата стали переробляти пояси, щоб при затягуванні ременя спідниця ставала коротшою. Так що позбутися цього явища моди так і не вийшло.